“Законопроєкт приховають”: що буде із законом про штрафи для посадовців за неявку на виклик до Ради після вето Зеленського

Президент України Володимир Зеленський наклав вето на закон, який, серед іншого, встановлює відповідальність за ігнорування звернень Верховної Ради. Джерело “Газета24” в парламенті зазначає, що “законопроєкт приховають”, а профільний комітет – з питань правоохоронної діяльності – не буде його доопрацьовувати. 

Деталі 

У вересні Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №11387, який передбачає зміни до низки нормативно-правових актів – зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Документ передбачає збільшення низки штрафів та встановлення нових. Зокрема, збільшується штраф за прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України. 

Штрафи за неповагу до суду

За неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, штраф встановлюється на рівні від 1700 до 3400 гривень замість нинішніх 850 до 2550 гривень. 

За повторне порушення – від 3400 гривень до 6,8 тис. гривень замість нинішніх 2550 гривень до 4250 гривень. 

За злісне ухилення експерта, спеціаліста, перекладача від явки в суд встановлюється штраф у розмірі від 1700 гривень до 3400 гривень. Нині штраф за таке порушення на рівні – від 340 гривень до 1700 гривень. 

За невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, – штраф встановлюється на рівні від 3400 гривень до 5100 гривень, замість нинішніх 2550 гривень. 

За неповагу Конституційного Суду з боку учасників провадження, штраф встановлюється на рівні 3400 гривень до 6800 гривень. Нині за таке порушення передбачається штраф у розмірі – від 340 гривень до 1700. 

Відповідальність за ігнорування звернень Верховної Ради

Відповідно до законопроєкту, установлено адміністративну відповідальність за:

• несвоєчасне, неправдиве або неповне надання відповіді на звернення народного депутата, комітету або ТСК: 5950–8500 гривень;
• неявка на пленарне засідання без поважної причини: 13000–17000 гривень.

Протоколи можуть складати уповноважені особи Апарату ВРУ. Якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з’являється на засідання ТСК, то вона має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами Національної поліції. 

Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує рішення про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений у рішенні час.

Невиконання ухвали суду про привід

Кодексі України про адміністративні правопорушення доповнюється новою статтею 1856-1 Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід: 

• 1700–2550 гривень – за ігнорування ухвали без пояснення;
• 2559–3400 гривень – за безпідставне невиконання приводу.

Вето Президента 

4 жовтня Президент України Володимир Зеленський наклав вето на зазначений закон із власними пропозиціями. 

Зокрема, у частині щодо встановлення відповідальності стосовно посадових осіб, які ігнорують виклики Ради, Президент наголошує, що “запропоновані законом новели не враховують, зокрема політико-правову природу відповідальності уряду України перед парламентом, а також обмеженість форм парламентського контролю конституційними нормами, зокрема статтями 85, 87, 113, 115 Конституції України”. 

Таким чином Зеленський повернув закон для повторного розгляду Верховною Радою України з пропозицією його відхилити. 

Що кажуть в Раді

Джерела “Газета24” в парламенті зазначають, що “законопроєкт приховають”. 

“Комітет не планує його доопрацьовувати, чи долати вето в Раді”, – зазначило джерело. 

Джерело також додало, що “не бачить потенціалу в комітеті на це, а тим паче у парламентарів”. 

Зазначимо, у разі якщо Президент України пропонує відхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо відхилення закону в цілому. Якщо пропозиція про відхилення закону в цілому підтримана більшістю голосів (226 голосів – ред.) народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, закон вважається відхиленим.

Однак, якщо пропозиція Президента про відхилення закону в цілому не підтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цілому (долання вето), і він вважається прийнятим у цілому, якщо на його підтримку отримано не менш як дві третини голосів народних депутатів, тобто 300 голосів.