“Аптечна пустеля”: про соціально-економічні наслідки зменшення кількості аптек в Україні

Українські Національні Новини (УНН)

Ідея скорочення кількості аптек в Україні може призвести до утворення “аптечних пустель” та значних економічних втрат. Це також
спричинить зростання цін на ліки та ускладнення доступу до них.

"Аптечна пустеля": про соціально-економічні наслідки зменшення кількості аптек в Україні

Певний час в Україні на різних рівнях лунає ідея скорочення кількості аптек. Замість розвитку здорової конкуренції кількість аптечних закладів пропонується скоротити до однієї на район (чи населений пункт) або дозволити відкрити аптеки виключно фармацевтам, обмеживши також їхню кількість в руках одного власника. Останнє саме собою теж призведе до скорочення кількості аптечних пунктів. “Газета24” розбирався, які наслідки матиме реалізація подібних ініціатив. 

Одна аптека на район і жодних альтернатив

У багатьох країнах вже давно досліджують таке поняття як “аптечна пустеля” – це район в якому час на дорогу до аптеки перевищує час витрачений на дорогу до супермаркету. Навіть така розвинена країна як США у 2025 році стикнулася з тим, що 17,7% населення мешкають у таких “пустелях”, ще 8,9% – покладаються на одну аптеку. 

Наразі в Україні 89% сіл не мають стаціонарних аптек. Це мільйони людей, що вже мешкають в “аптечних пустелях”. Скільки таких “пустель” утвориться і в містах у випадку, якщо на район залишиться одна аптека? 

І кожна така “біла пляма” на аптечній мапі – це проблеми із доступом до життєво важливих ліків, можливе переривання протоколів лікування. Це вже зрозуміли у багатьох розвинених країнах, як то, наприклад, у США та у Великій Британії, де держава намагається виправити ситуацію. 

Але в Україні це, здається, зрозуміло тільки простим громадянам – “Газета24” проводив опитування киян на предмет того, як вони ставляться до ініціативи зменшення кількості аптек – люди сприймають це вкрай негативно. Вони розуміють, що це не лише довший шлях до аптеки, що може коштувати здоров’я та навіть життя, а й зниження конкуренції, зростання цін, падіння рівня обслуговування та скорочення асортименту. 

Підтверджується це і соціологічними дослідженнями: 71% респондентів відзначають: що більше аптек у населеному пункті, то легше знайти потрібні ліки. 66,8% опитаних також підтверджують, що більша кількість аптек сприяє пошуку нижчої ціни на препарати. 

Локальний монополіст

Україна вже втратила приблизно 25% аптечного ринку через війну. Більшість втрат стосуються тимчасово окупованих та прифронтових районів, однак. тепер “спустелення” може перекинутися і на відносно мирні території, і мова йде не лише про сільську місцевість, де доступ до ліків і без того обмежений, а й про великі міста. 

Реалізація концепції “одна аптека на район” перетворить “обрану” аптеку на локального монополіста, що буде диктувати свої умови місцевим споживачам: не подобаються ціни – їдьте в інший район, сумніваєтесь в дотриманні умов зберігання – шукайте де інде. Якість обслуговування та розвиток додаткових сервісів за таких обставин теж під питанням. 

Економічні втрати

Значне скорочення кількості аптек неминуче призведе і до економічних втрат у вигляді зменшення податкових надходжень до бюджету держави. Лише 5 великих гравців аптечного ритейлу сплатили до державного бюджету України 4,5 мільярда гривень податків у 2024 році. Загалом же обсяг податкових надходжень від роздрібної торгівлі ліками оцінювався десь у 7,5 млрд грн. Тобто мова йде про мільярдні втрати. А додайте сюди ще значне скорочення робочих місць – а це не лише фармацевти, а й, наприклад, ті хто забезпечує логістику. А ще інші суміжні галузі, які отримують позитивний економічний ефект від розвитку аптечної мережі. 

У підсумку, скорочення кількості аптек спричинить негативний лавиноподібний ефект: від зростання цін на ліки та ускладнення фізичного доступу до них, до скорочення робочих місць та бюджетних втрат.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *